/Реалізація проблеми/
ВСТУП
Державні
національні програми «Освіта» і «Діти України», «Концепція національного
виховання», «Закон України про освіту», «Національна Доктрина розвитку освіти України
у ХХІ столітті» орієнтують сучасну школу
на духовний розвиток особистості, необхідність національної
спрямованості освіти і виховання. Право на формування особистості в умовах
рідного національного культурного середовища
гарантоване Конституцією України та Конвенцією про права дитини.
Наукою та багатовіковою практикою
переконливо доведено, що українська школа справді національна тоді, коли вона
ґрунтується на українській етнопедагогіці, національній системі впливу на
формування особистості. Такої точки зору дотримувались провідні українські
педагоги, зокрема О.Духнович, С.Русова, Г.Ващенко, В.Сухомлинський, М.
Стельмахович та інші.
Навчання
молодших школярів також повинно
будуватися з урахуванням всього того досвіду, який накопичив наш народ за всю
свою історію. Впровадження народознавства у навчально-виховний процес школи
першого ступеня допомагає пробудити в учнів початкових класів національну
свідомість, гордість за свою історію, культуру, за свій родовід і сприятиме
формуванню в кожного учня народного світосприймання, загальнолюдської моралі,
готовності продовжувати заповіти батьків.
У педагогіці початкової школи вивчення
народознавства та впровадження його елементів на всіх уроках початкової ланки –
це втілення у навчання і виховання школярів засобами народної педагогіки ідей,
почуттів і прагнень рідного народу, ознайомлення молодших школярів із народними
звичаями і традиціями, усною народною творчістю, дитячим фольклором.
Вчителька розробила цикл уроків з
української мови (читання) по темі "Усна народна творчість" 4 клас "Мудрість - найкраще багатство", "Притча
вчить...", "Слава навіки буде з тобою, вільності отче,
Богдане-герою!" (додаток 1).
Оволодіння народознавством у початкових
класах сприяє входженню учнів 1-4 класів у життя, родинний і громадський побут,
виробничу і культурну сферу рідного народу. При цьому має місце реалізація
пізнавального і прикладного аспектів народознавства. Ефективність вивчення
народознавства та використання його елементів забезпечується дотриманням таких
провідних принципів: природовідповідності, гуманності, поєднання народного з
національним та загальнолюдським, зв’язку з реальним буттям дитини і
сензитивності, демократизації життя і діяльності школярів.
Вчитель початкової школи покликаний
передати своїм вихованцям усю красу , багатство і самобутність народних звичаїв
і традицій, сприяти розвитку дитячого мислення, вчити зв’язно висловлювати
думку. Тому й доцільним є впровадження у навчально-виховний процес елементів народознавства.
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ НА УРОКАХ В
ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
У своїй
роботі вчителька зробила спробу показати реалізацію проблеми використання
народознавчого матеріалу на уроках в початковій школі, що знайшло своє
відображення як у теоретичній, так і в практичній частині представленого
досвіду.
Головна
ідея проблеми, над якою працювала впродовж років, полягає в обґрунтуванні дієвих засобів
практичної реалізації народознавчого підходу в навчальній діяльності молодших
школярів.
Її
актуальність та інноваційність, на думку вчителя, викликана потребою педагогів
поєднувати навчання та виховання підростаючого покоління із систематичним
використанням у цьому процесі найбагатшої спадщини українського народу- його
звичаїв і традицій, усної народної творчості, дитячого фольклору. Таке
поєднання сприятиме належному формуванню ключових компетентностей для того, щоб у майбутньому дитина стала
«компетентною людиною», до того ж гідним громадянином своєї рідної землі.
Теоретична
та практична значущість проблеми полягає в тому, що
Марією Мар'янівною проаналізовано досить широкий спектр психолого-педагогічної
і методичної літератури та інших джерел з питань використання елементів
народознавства на різних уроках в 1-4 класах. Найбільшу увагу приділено
використанню народних звичаїв і традицій, усної народної творчості, дитячого
фольклору як дієвих засобів практичної реалізації навчально-виховних цілей,
розроблено конспекти уроків різного типу з різних навчальних дисциплін з
використанням народознавчого матеріалу, а також інформаційно-методичного
матеріалу, зразки дидактичного роздаткового матеріалу.
Вчителька розробила цикл уроків з курсу
"Я і Україна" по темі "Символіка", "Культура. Народні
промисли. Роль народних традицій у зображенні культури",
"Культурно-історичні пам'ятки", "Державні, релігійні та народні
свята українців". 4 клас (додаток 2).
Звичайно, зацікавити маленьких школярів
непросто. Знаючи це, приділяє велику
увагу дотриманню педагогічних умов у процесі добору народознавчого матеріалу, а
саме: доступності, багатофункціональності, емоційної насиченості та
особистісної значущості його для учнів. Використання народознавчого матеріалу в
навчальному процесі здійснює систематично та цілеспрямовано. Під час розробки
методики використання народознавчого матеріалу враховує вікові особливості
молодших школярів, специфіку кожного навчального предмета і спирається на
пізнавальну діяльність учнів. Таке наповнення змісту навчально-виховного
процесу народознавчим матеріалом забезпечує не лише міцне й осмислене засвоєння
знань, а й сприяє розширенню кругозору та розвитку світогляду учнів. Робота над
практичною реалізацією даної проблеми -
це систематичний творчий пошук, спрямований на оновлення змісту
навчально-виховного процесу, впровадження нових підходів, пробудження
пізнавальних інтересів учнів до вивчення і засвоєння національних та
загальнолюдських цінностей.
Вважає, що такий підхід сприяє підвищенню
рівня навчальних досягнень учнів, формуванню досить широкого кола
компетентностей. З цією метою, вивчаючи досвід своїх колег, відвідуючи
уроки-семінари, підвищила свій професійний рівень у Львівському ОІППО, впроваджує новітні технології, звертається до
надбань великих педагогів.
На уроках у початкових класах впровадження
елементів народних звичаїв і традицій набули важливого значення як інтерактивні
засоби навчання, виховання, що спрямовані на засвоєння програмового матеріалу,
на розвиток творчого потенціалу особистості, кооперування та гуманізацію
стосунків у колективі. Саме під їхнім впливом діти проходять шлях свого
розвитку від підсвідомого розуміння своєї етнічної належності у молодшому віці
до національної зрілості.
Саме використання елементів народних
традицій і обрядів стало важливою складовою її педагогічного досвіду. Особливо
вдало і органічно такий народознавчий матеріал
поєднує з програмовим на уроках словесності. Наприклад, на уроці
української мови при вивченні теми «Іменник»(4 клас), розповідала про прадавній
народний звичай вшанування рушника, пропонувала учням ряд дидактичних завдань
на основі текстового матеріалу про українські рушники. А при вивченні теми
«Повторення вивченого матеріалу про прикметник як частину мови»(3 клас) було
доцільно використано дидактичну гру «Щасливий випадок», в якій поглиблює знання
дітей про рушник як народний символ.
У своїй роботі систематично звертається
до народного календаря та народних свят
і використовує їх як фрагменти уроків до багатьох тем на уроках читання і мови.
Для уроків розвитку зв’язного мовлення часто добирає такі теми, як:
-
Зустріч весни в Україні;
-
Складання казки «Пригоди
великоднього яєчка»;
-
"Писанка - душа
народу" (додаток 3).
-
Складання різдвяного віршика;
-
Написання листа до Святого
Миколая, тощо.
У
цікавій формі проходило свято на тему : "Ой хто, хто, Миколая
любить...?", на якому діти знайомилися з чудовими традиціями українського
народу: колядками, щедрівками, вечорницями (додаток
4).
Народознавчий матеріал, який містить
елементи народних традицій, використовує і на предметах
природничо-математичного циклу. З власної практики зауважила, наскільки якісно збагачується,
урізноманітнюється навчальний матеріал. На уроці математики в 1 класі при
вивченні теми «Порівняння за шириною» використовувала широкий гуцульський пояс
для чоловіків і жіночий вузький пасок, застосовуючи прийом накладання. Часто,
як унаочнення, презентує на уроці й різнокольоровий віночок зі стрічками,
барвисті старовинні хустки, нашийні прикраси, вишиті сорочки і красиві рушники,
а також глечики, куманці, неповторні
українські писанки.
На
уроці з курсу «Природознавство» при вивченні теми «Що таке Батьківщина?»
(1клас) учні з великим зацікавленням виготовляли «родинне дерево». (додаток 5). «Верхи на коні разом з
козаком Мамаєм», «на гусеняткові з Телесиком», «з чумаками на возах у Крим по
сіль», а чи й просто з ляльками в національних строях Іванком та Ганнусею діти
заочно подорожують в різні регіони України на уроках природознавства, а також в
різні куточки рідного краю.
Елементи народознавства, які включають знання народних звичаїв і
традицій, вплітає в інтегровані уроки з різних предметів, а також при
проведенні інтегрованих днів. Паралельно
із вивченням програмового матеріалу учні черпають цікаві і корисні відомості з
невичерпної народної скарбниці. Було проведено урок з позакласного читання по
темі: "Сторінками Святого Письма. Народження Христа." (додаток 6).
Народознавчий
матеріал з використанням елементів народного побуту застосовує і на уроках з
основ здоров’я. Зокрема, на уроці з теми «Небезпечні речовини» (4 клас) з
дидактичною метою використала байку «Зелена макітра».
Легко і природно поєднуються елементи народознавства, що містять знання
наших звичаїв і традицій, на уроках образотворчого мистецтва і трудового
навчання. На цих уроках було виготовлено
композицію на тему "Непереможна Україна" (додаток 7).
В доступній формі ознайомлює своїх учнів із
декоративно-прикладним мистецтвом України. Часто зразками для таких уроків є
експонати шкільного музею народознавства «Світлиця». Її вихованцям подобається
створювати власні орнаменти в смужці, квадраті, крузі, візерунки для хустин і
рушників, глиняного посуду, ліпити із солоного тіста і розфарбовувати обрядових
жайворонків, різдвяних голубочків, розписувати писанки, виготовляти витинанки,
маски для персонажів з пап’є-маше, за народними мотивами створювати солом’яні
ляльки, свищики, народні іграшки з глини. Саме тут використовує різні види групової роботи,
оскільки діти відчувають величезне задоволення від колективної праці.
Невичерпним джерелом для виховання і
навчання підростаючого покоління є усна народна творчість. Для цього було
розроблено цикл уроків з теми "Усна народна творчість" 4 клас
"Українські народні пісні", "До джерела народної мудрості",
"Свято українського фольклору"(додаток
1). Саме завдяки їй молодші школярі одержують перші уявлення про культуру і
побут свого народу, в них формуються почуття, які надалі стають фундаментом
усього життя, формуються основні якості особистості. Залучення до народної
культури очищає душу дитини, пробиває джерельця доброти і любові до світу, в
якому, на жаль, ще так багато жорстокості, зла, ненависті. Діти люблять усну
народну творчість. Вона є добрим супутником у навчанні, бо відповідає
психо-фізіологічним особливостям молодшого шкільного віку.
У своїй педагогічній роботі велику
увагу приділяє використанню на уроках елементів української народної казки. Для
дітей справжнім святом стають уроки-мандрівки в ту чи іншу казку. Окрім того,
на уроці створюється позитивний емоційний фон.
На уроках української мови практикує
різноманітні завдання на основі уривків з народних казок. Наприклад, при
вивченні теми «Змінювання дієслів за часами»(3 клас) пропонує уривок із казки
«Коза-Дереза», при вивченні теми «Слова, протилежні за значенням»(2 клас)
використовує уривки з казки «Лисичка-сестричка та вовк-панібрат», а при роботі
над темою «Культура мовлення. Слова ввічливості»(2 клас) у пригоді стали рядки
з казки «Лисичка та журавель».
На уроках рідної мови часто використовує роздаткові картки на
основі українських народних пісень, одночасно звертаючи увагу на красу рідної
мови. В цікавій формі було проведено уроки з теми "Українські народні
пісні". На уроках читання учні часто створюють власні казочки за мотивами
народних казок, тим самим реалізовуючи свій творчий потенціал (додаток 8).
На уроках математики використовує
задачі на основі народних казок, як от:
Скільки
Цап і Баран побили всього вовків, якщо троє висіло на дереві, а двоє лежало під
кущем? (додаток 9).
Дуже цікавими для учнів є і загадки з
математичним змістом. Вони загострюють мислення, увагу дітей, є могутнім
засобом розвитку мислення.
Щоб уроки проходили емоційніше,
жвавіше, щоб учні краще сприймали матеріал, широко використовує прислів’я та
приказки.
На уроках читання пропонує і нестандартні
завдання, наприклад:
Діти
розбиваються на підгрупи. Кожна підгрупа загадує якусь приказку й зображує її
за допомогою міміки та жестів. Приказки вибирає прості, знайомі всім дітям.
Друга група відгадує, яку приказку зображено. Ця гра сприяє розвитку вміння
послуговуватися не тільки мовними, а й позамовними засобами спілкування.
На уроці з курсу «Природознавство»(1 клас),
працюючи над темою « Рідний край.», використовує орієнтовні завдання:
З якої
професії
Назви,
з якої професії прийшли в життя подані прислів’я та приказки:
З
поганої вівці хоч вовни жмут (Чабан) і т. п.
Особливо ефективним було використання
прислів’їв на уроці української мови в 2 класі з теми “Робота з деформованими
реченнями». Тут застосувала гру «Плутанина», яка полягає в тому, що всі подані
прислів’я переплутані. Перша частина одного прислів’я з’єднана з другою
частиною іншого. Учні «розплутують» їх.
На уроці з основ здоров’я в 1 класі на
тему «Людина та її здоров’я» використовувала дидактичну гру «Ромашка». На
пелюстках казкової ромашки написані прислів’я про здоров’я. Діти «зривають»
пелюстки, читають прислів’я і пояснюють, як вони їх розуміють. Наприклад:
-Ходи
більше, проживеш довше.
-Праця-
здоров’я, лінь – хвороба і т. п.
Перлини усної народної творчості як
елементи на уроках в початкових класах сприяють збагаченню словникового запасу
моїх вихованців, активізують їхню пізнавальну діяльність, розвивають
фонематичний слух, інтонацію, формують оцінні судження, а також служать
формуванню характеру і почуттів молодших школярів.
Використання елементів усної народної
творчості допомагає вчителю зробити уроки цікавішими, колоритнішими. Внаслідок
цього покращується і засвоєння основного програмового матеріалу її учнями.
Великого значення у своїй щоденній педагогічній роботі надає використанню у навчально-виховному
процесі елементів дитячого фольклору. З нагоди 200-річчя від народження
Т.Шевченка діти колективно складали вірші про видатного Кобзаря (додаток 10,11,12,13), провели
фотовиставку "Кобзар очима дітей" (додаток 14). У цікавій формі пройшов ранок на тему "І мене в
сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте..." (додаток 15).
З
власного досвіду переконана в наступному: якщо учитель систематично, творчо,
послідовно укладає завдання, використовуючи фольклорні твори в зв’язку із
навчальними предметами, починаючи із перших днів навчання дитини в школі, учні
навчаються чітко, логічно передавати думки, їхнє мовлення стає виразнішим, багатшим
стилістично, розширюється словниковий запас, формуються читацькі інтереси,
виховуються естетичні смаки, любов до народної творчості, пожвавлюється й стає
цікавішим увесь навчальний процес.
У
своїй шкільній практиці часто використовує скоромовки, особливо на уроках
української мови і читання. Діти заучують їх колективно та індивідуально.
Особливо цікавими для учнів стали скоромовки діалогічної форми, а також
ігри-скоромовки з елементами змагання: хто краще промовить скоромовку?, хто
більше знає їх? та ін. Цей жанр найчастіше використовує на початку уроку мови
як фонетичну «зарядку». Доречно застосовує скоромовки і на уроках навчання
грамоти при вивченні тієї чи іншої букви.
Дитячі лічилки чудово «вписує» в контекст
уроків математики в 1класі з розділу «Нумерація чисел 1-10». Незамінними стають
лічилки і на уроках фізкультури при визначенні ведучого в тій чи іншій грі:
Сидить
качка на гніздечку,
Золоті несе яєчка.
Скільки
їх там, відгадай:
Раз,
два, три – утікай!
Народознавчий матеріал на основі колискових
пісень використовує на уроках рідної мови. Зокрема, в 3 класі під час роботи
над темою «Звертання, розділові знаки при них» учні із задоволенням виконували
граматичні завдання на основі тексту колискової «Котику сіренький».
Звичайно, зайвим буде доводити, яке
велике значення має гра для дитини. Тому на уроках фізкультури розучує з дітьми
українські народні ігри, такі, як «Горщечки», «Фарби», «Голка, вузлик, нитка»,
«Гуси», «Воротарчик», «Щука і окунь». В якості загальнорозвивальних вправ
використовує елементи народного танцю, наприклад: «Два півники», «Соловейко»,
«А ми просо сіяли», «Кицька». Доказом того, що вправи із музичним супроводом
імпонують дітям є те, що малята із задоволенням виконують їх і в позаурочний
час. Використання народних ігор допомагає зняти втому, зміцнює здоров’я,
покращує настрій дітей.
Елементи народної гри використовує і на
уроках музики у вигляді поспівок, як от:
-
Ой дзвони дзвонять, хорти вовка
гонять,
По
болотах, очеретах, де люди не ходять…
На цих уроках постійно використовує
різножанрові українські народні пісні,
обрядові пісні, прекрасні музичні
ігри, розучує українські народні танці (додаток
16) наприклад: «Борщ, каша,
голубці», «Гей, козаче, де ти?», «Ходить гарбуз по городу» та ін.. Для слухання
музики використовує записи «троїстих музик», фрагменти творів класиків
української музики – М.Лисенка, М.Леонтовича, Я.Степового та ін.
У цікавій формі проходило свято на
тему: "Великодні передзвони", на якому учні знайомилися з цікавими
гаївками, веснянками. (додаток 17)
Працюючи над проблемою, постійно
цікавиться новинками та досягненнями психолого-педагогічної літератури. Про це
свідчить впровадження на уроках
інтерактивних методів навчання на основі проектних технологій з урахуванням
навчальних цілей Б.Блума. Використання
таких технологій дає змогу чітко формулювати навчальні цілі уроку,
визначати, чого повинен досягти учень на уроці.
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Її
вихованці люблять учитися, добиваються високих результатів успішності
завдяки добре організованому процесу пізнання, в дитячих очах ніколи не гасне
вогник допитливості, а навчання стає захопливою працею. Спостереження показали, що велику роль у покращенні якості
навчально- виховного процесу відіграє
використання на уроках елементів народознавства.
Робота Марії Мар'янівни дає позитивні
результати. Учні одержують високі результати під час проведення контрольних
робіт, вирізняються високим рівнем мислення і загальної ерудиції, беруть
активну участь у конкурсах.
Так у 2012 – 2013 н.р. Хухра Христина
стала призером ІІ етапу конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика.
У процесі впровадження в
навчально-виховний процес початкової школи елементів народознавства молодші
школярі усвідомлюють свою самобутність і унікальність, водночас долучаючись до
цінностей, притаманних нашому народові.
Отже, у своїй роботі вона намагалася
показати, як важливо грамотно застосовувати елементи народознавства,
різноманітний народознавчий матеріал на всіх уроках початкової ланки навчання.
Цінні ідеї черпала в педагогічній спадщині видатних українських педагогів,
котрі вважали народознавство школою добра, школою людської душі.
Дійшла до висновку, що
навчально-виховний процес у початковій школі стає неповноцінним без вплітання у
його канву ниток усної народної
творчості, знання українських народних звичаїв та обрядів, прекрасних
зразків українського фольклору.
Таким чином, використання елементів
народознавства у молодших класах допомагає покращити засвоєння програмового
матеріалу, розвинути творчі нахили учнів, розширити словниковий запас,
вдосконалювати усне і писемне мовлення дітей, формувати читацькі інтереси,
естетичні смаки, спонукає їх до пізнавальної діяльності і є запорукою виховання
любові до рідної української землі.
Первинне сприйняття й усвідомлення нового
матеріалу.
1. Розповідь з елементами бесіди.
- Людині
важко жити самотньою. Ні з ким поділитися думками, своїми планами. Нікому
допомогти, сказати співчутливі слова. Хто ж завжди з тобою в ділах, думках?
Навіть тоді, коли перебуваєш не поруч? Хто підтримає у важкі хвилини? Хто
розділить свою радість? Кому буде боляче, коли ти зробиш неправильний крок? І
хто ніколи не відмовиться від тебе?
Це - твоя родина.
2. Побудова асоціативного куща.
- Яким
ще словом ми називаємо нашу родину? Так, сім’я.Коли
ви чуєте чи вимовляєте це слово, кого уявляєте? (Маму, тата, дітей, брата, сестру). Так, мама – берегиня роду, тато
– господар дому. Без дітей родина не буде по-справжньому щасливою. Вони малі
помічники, радість для своїх батьків.
- А дідусь, бабуся, тітка,
дядько, двоюрідні брати, двоюрідні сестри? Це – родичі або рідня. Вони не просто
близькі й дорогі вам, а ще й одного роду.
- А
що таке рід? Це вся рідня –
теперішня і давніша, це ряд поколінь, що походять від одного предка .
- А
рід до роду – то вже цілий наш народ.
3. Ознайомлення з родовідними
деревами учнів класу.
- У
кожної людини є багато родичів, великий рід.
На дошці ви бачите родовідні дерева, або родоводи – це історія поколінь
певного роду.
4. Розповідь учнів про свої
родоводи.
5. Продовження розповіді вчителя.
-
Щоб скласти дерево родоводу, потрібно залучити
до виконання цього проекту своїх батьків, порадитись з ними, який вигляд буде
мати ця робота, до кого треба звернутися, щоб отримати інформацію і як ці дані
розмістити. Легко буде записати членів своєї родини, бо живете разом. Важче
знайти інформацію про далеких родичів і про тих, кого вже не має на світі. Тут
потрібна допомога бабусь, дідусів, прабабусь, прадідусів. Інформацію можна
-
проілюструвати фотокартками.
«Я і
Україна» (суспільство)
І.
Колективна робота
1.
Мозковий штурм « Чи знаєш ти
традиції та звичаю свого народу?»
Вчитель наголошує, що у продовж
усього життя – з раннього дитинства і до глибокої старості – людей супроводжують
різні обряди. А також з’ясовує поінформованість дітей, ставлячи запитання:
-
Чи знаєте ви, що таке обряд?
-
Які свята та обряди, що здавна
побутують в Україні, ви знаєте?
-
Які з них відзначають і вашій
родині?
-
Які свята супроводжуються
великою кількістю звичаїв, обрядових дійств? (Різдвяно – Новорічні, Великодні,
Зелені свята, свято збору врожаю та ін.)
-
Які символи – обереги існували
в наших батьків? ( діти можуть називати дерева – калину, вербу, тополю, квіти –
мальви, чорнобривці, барвінок, елементи одягу – сорочки – вишиванки, рушники
тощо).
-
Чи буде цікаво вашим одноліткам
із сусідніх держав дізнатися про наші національні святині, народні традиції та
звичаї?
Підсумовуючи вислови дітей,
вчитель зазначає, що про деякі з традицій та звичаїв вони знають достатньо, а
про деякі є мало обізнаними.
ІІ. Робота у групах
Завдання
Записати якомога більше слів –
назв предметів, слухаючи розповідь учителя
1
гр. Традиції українського народу
2гр. Символи
3 гр. Обереги
ІІІ. Розповідь вчителя
IV.
Презентація робіт
Вчитель проводить
заняття в музеї.
-
Знайомить дітей, що з давних –
давен у нас на Україні з покоління в покоління народні майстри передають своє
ремесло, яке і донині ще існує і радує людей своєю чарівною принадою .
Недарма
мистецтво нашого народу визнане одним із найбагатших у світі, Вишивальниці і
малювальниці, ткалі і килимарі, ливарники і гончарі, що жили і працювали по
селах і містах виробляли різноманітні речі побуту.
Діти,
звертають увагу на ці речі. Ці речі виготовили народні умільці. А хто такі
народні умільці? Так, це люди, які самі навчились робити речі побуту від своїх
батьків, дідусів, бабусь. Діти розглядають вишивки, килимові вироби, рядна в
різноколірні смужки.
Не менш цікаво, з великою кількістю обрядів та звичаїв було
проведено ранок на тему: "Різдвяні візерунки" (додаток 18). На цьому святі діти знайомилися з колядками,
щедрівками, посівалками. Показали театральне дійство на тему :"Христос
народився!".
Зразки проектних робіт
«Родинне дерево»
Додаток 5
Немає коментарів:
Дописати коментар