Виховна година "Будь ввічливим"

Година ввічливості «БУДЬ ЛАСКА, СПАСИБІ І БУДЬТЕ ЗДОРОВІ — СЛОВА, НЕОБХІДНІ Й КОРИСНІ У МОВІ» 

Мета: ознайомити учнів зі словами привітання і прощання; на основі практичних дій вчити звер­татися до людей, висловлювати слова вдячності; збагачувати словниковий запас; розвивати мов­лення учнів; виховувати почуття поваги, ввіч­ливості.

Обладнання: плакат із прислів'ями, сюжетні малюнки, книга В. Сухомлинського «Гаряча квітка».

ХІД БАЛУ

І. Організація класу

ІІ. Вступне слово вчителя

. — Доволі часто зовні красива, акуратно одягнена людина поводиться грубо, непристойно. Така люди­на нікому не подобається..Навіть її зовнішній вигляд не може змінити думку оточуючих про неї. Всім нам хочеться спілкуватися, бути поруч із людьми добри­ми, чуйними, ввічливими. Уже по тому, як людина заходить до кімнати, вітається, яким тоном промо­вляє слова вітання, прощання, вдячності, можна ро­бити висновок про її культуру і вихованість. Існує багато правил культурної поведінки та безліч ввіч­ливих слів.

Сьогодні ми зупинимося на словах вітання і про­щання. Ви будете вчитися правильно звертатися до людей, висловлювати їм слова вдячності.

III. Читання казки «Сини феї Ввічливості»

— Послухайте казку-загадку і спробуйте відгада­ти, як називались сини феї Ввічливості.

У феї Ввічливості було троє синів. Перший син прокидався разом зі сходом сонця, будив пташок, і ті своїм співом сповіщали, що настав ранок. Люди вставали, снідали і готувалися до трудового дня. А як сонце висушувало росу, на зміну першому бра­тові до діла брався середульший брат. Він працював для ввічливих людей весь день, аж доки сонце не хо­валось за обрій. Тоді естафету підхоплював старший син. Він зустрічав перехожих на вечірніх вулицях, дарував приязні слова й усмішки. Матуся пишалася своїми синами, тому що вони дарували радість лю­дям, без них не обходилась жодна чемна людина.

— Хто із вас, діти, здогадався, як звали синів? (Добрий ранок, Добрий день, Добрий вечір)

IV. Слухання вірша (читає підготовлена дитина)

Сію дитині в серденько ласку. Сійся-родися, ніжне «Будь ласка», Вдячне «Спасибі», «Вибач» тремтливе, Слово у серці, як зернятко в ниві. «Доброго ранку!», «Світлої днини!» Щедро даруй ти людям, дитино.

— Які ввічливі слова ви почули?

— У яких ситуаціях їх вживають?

V. Читання та обговорення вірша

«Доброго ранку!» — мовлю за звичаєм. «Доброго ранку!» — кожному зичу я. «Доброго дня вам!» — людям бажаю. «Вечором добрим!» —стрічних вітаю. І посміхаються у відповідь люди, Добрі слова ж бо для кожного любі.

VI. Розповідь учителя

— Вітання бувають різні. Але чи то уклін, чи сло­ва вітання, чи лагідна усмішка, спільним в них є те, що привітання означає: «Ти мені приємна людина. Знай, я тебе поважаю. Я тобі бажаю всього найкра­щого: здоров'я, миру, радості, щастя». Ось що озна­чають прості слова «Доброго ранку», «Доброго дня», «Ми раді вас вітати». Пам'ятайте, що Чарівні слова завжди промовляються з посмішкою.

З'являється принцеса Ввічливість.

Принцеса Ввічливість У нашій рідній мові чарівні є слова. Слова ці всім відомі, бо сила в них жива.

«Добридень», «До побачення» —і усмішка сія! Велике мають значення оці прості слова! Як скаже син чи донечка «Спасибі вам»,

«Будь ласка», — Ясніше сяє сонечко, в словах — любов і ласка. Ось ці прості живі слова не забувайте, діти. Від них і радість ожива, в очах проміння світить. Від цих чарівних, добрих слів тепліше людям жити, Якщо ти їх не говорив, то треба говорити! Це «Дякую» і «Добрий день», «Пробачте»,

«Йдіть здорові», — Вживайте, діти, їх щодня у нашій рідній мові!

VIІ Робота з прислів'ями

■ Слова щирого вітання дорожчі за частування.

■ Лагідне слово — що ясний день.

» Добре слово краще за цукор і мед.

■ Гостре словечко коле сердечко.

VIII. Гра «Завершіть думку»

■ Коли вчитель заходить у клас, ви кажете...

■ За зроблену вами послугу щиро промовляєте...

■ Прощаючись, ви говорите...

■ Щоб вам із задоволенням допомогла людина, по­трібно не забувати про чарівне слово...

IX. Розповідь учителя проте, як звертатися до людей, спіл­куючись із ними

— Щодня ви спілкуєтесь зі своїми батьками, сусідами, друзями. Кому із них ви кажете Ви, а кому — ти?

— Здавна в Україні до батьків звертались на Ви, і це було виявом шанобливого ставлення до них. На Ви звертались до інших старших членів родини, до дорослих людей. Навіть дорослі, які незнайомі, го­ворять одне одному Ви. Тільки до своїх ровесників ви можете звернутись на ти.

X. Засвоєння мовленнєвого етикету

Правила записані на плакаті.

■ Перш ніж звернутись, ви повинні привітатися, назвати причину, з якої ви потурбували знайо­мого чи незнайомого.

■ Першим вітається молодший зі старшим, хлоп­чик — із дівчинкою, але руку вони першими не подають.

З двох людей одного віку і стану першим вітаєть­ся той, хто краще вихований. Якщо твій товариш привітається з кимось, слід привітатися й тобі. Віта­ти потрібно людей, з якими часто зустрічаєшся (про­давців у магазині, поштаря, мешканця із сусіднього під'їзду, вчителя, який викладає в інших класах), навіть якщо ти з ними незнайомий.

■ Побачивши знайомих у автобусі, у читальному залі, на другому боці вулиці, вітають їх, якщо вони вас помітили. Кричати, безумовно, не слід. Слова заміняють жестом, усмішкою, поклоном.

■ Дехто вважає, що говорити «Привіт» не можна. Але все залежить від обставин. Звичайно, важко уявити, що директорові школи ви радісно каже­те: «Привіт, Вікторе Семеновичу!» Але привітати цим словом друга, однолітка необхідно.

XI. Гра «Допоможіть Марині бути ввічливою»

Учитель читає текст, діти додають «чарівне» слово.

— Мама послала Марину до тьоті Ліди за книж­кою. Маринка зайшла в квартиру і сказала... («Доб­рий день» ).

Тьотя Ліда саме відпочивала, дівчинці стало не­зручно, і вона сказала... («Вибачте, будь ласка»). Тьотя Ліда дала дівчинці книжку. Маринка сказа­ла... ( «Дякую, до побачення» ) і пішла додому.

XII. Розгляд сюжетних малюнків із подальшим обгово­ренням

На малюнках — сюжет вітання, прощання, си­туації, у яких необхідно висловити слова вдячності.

XIII. Підсумок

Гра «Додайте чарівне слово» Розтопить серце будь-кого сердечне слово... («Дя­кую» ).

Зазеленіє древній пень, коли почує... («Добрий день»).

Коли згасає сонце у росі й зоря лягає лагідно на плечі,

Серед знайомих, рідних голосів ми чуємо привіт­не... ( «Добрий вечір» ).

Щоб знов зустрітись у годину призначену,

Кажу щиро завжди я всім... («До побачення»).

Побажання. Спробуйте протягом тижня говори­ти якнайбільше ввічливих слів. Зверніть увагу на те, що змінилось у вашому житті.

Підрахуйте протягом тижня, скільки «чарівних слів» ви вжили і скільки їх було сказано вам.