Опис досвіду

Опис

досвіду роботи

вчительки початкових класів 

Лесько Марії Мар'янівни

Готовність учителя до творчого пошуку разом з учнями, уміння створити атмосферу продуктивного пізнання на уроці залежить від його обізнаності та володіння арсеналом педагогічних умінь та навичок, знання предмета, глибокого інтересу до нього. На основі цього Лесько Марія Мар’янівна творчо використовує навчальні та виховні прийоми, комбінує їх, впроваджує нові методики, виробляє нові, нестандартні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Здійснює це на основі особистісного підходу в навчанні до кожного учня, розвитку ініціативи і творчості, використанні нестандартних форм навчання.

На уроках майстерно створює робочий настрій, спонукаючи учнів до пізнавальної активності, старанності в навчальній праці. А.С.Макаренко стверджував, що кожний учитель, якщо він добре підготовлений та виявляє старанність може досягти педагогічної майстерності та проявити творчість.

Учителька має добре обладнаний клас, створена тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально- наочних посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділами. Поповнила кабінет новими таблицями, роздатковим матеріалом.      

Усвідомлюючи актуальність, важливість і потребу формування в учнів повноцінної навчальної діяльності працює над проблемою "Національні звичаї та традиції у навчально-виховному процесі".

Для успішної реалізації цієї проблеми вчителька опрацювала освітні технології і творчо використовує у своїй роботі. Марія Мар'янівна впроваджує технологію групової навчальної діяльності молодших школярів, забезпечуючи спеціальний добір дітей у групи, активізує активність кожного учня, поєднуючи всі форми навчальної діяльності школярів на заняттях. Поширює нові форми виховної роботи, які прищеплюють любов до рідного краю, свого народу, домівки батьків, оберегів національної культури.

Популярною формою виховної роботи стало свято “Козацькому роду - нема переводу”. Учні вивчають, національні символи України, оформляють куточок “Із бабусиної скрині”, вивчають вірші, народні пісні, козацький гімн “Марш запорізьких козаків".

 Вчителька ставить завдання для кожного учня: постійно черпати з народної криниці духовність, культуру, розмаїття рідної мови. Невипадково хлопчики та дівчатка, які мають поверхове уявлення про національну культуру свого народу, не можуть глибоко знати й поважати загальнолюдські надбання.

Проведення заходів з питань народознавства допомагає школярам набути певний життєвий досвід, ставить кожного в рол ведучого, глядача, де також треба вміти відповідно поводитися.

Під час виховних годин, ранків, родинних свят та інших позаурочних заходів діти набувають навичок особистої культури, культури мовлення, спілкування з аудиторією. Все це має важливе значення для формування загальної культури кожного школяра.

Український національний костюм на уроках математики!

Задумаймося, що може бути спільного між вивченням українського національного костюма та уроками математики в початкових класах. Мабуть нічого - скажете.

Використовуючи на уроці математики етнографічні матеріали, вчителька скеровує учнів до життєдайного джерела мудрості, досвіду, народних знань, зокрема й математичних. Підводить школярів до розуміння, що без знання математики люди не змогли б виготовити те чи інше знаряддя праці, створити елемент костюма, купити чи продати необхідну річ.

У ході такої роботи учні вивчають історичну мову народу, звичаї, побут, усну народну творчість (забезпечують міжпредметні зв'язки), формують естетичну культуру, виховують повагу до праці, бережливість, охайність.

Вчителька пропонує використовувати як унаочнення і різнокольоровий вінок із стрічками, нашийні прикраси з бісеру, сорочку, вишиту різнокольоровими нитками.

У підготовчому періоді до вивчення чисел закладаються найпростіші уявлення. Наведу приклад використання елементів костюма, як унаочнення:

Тема: "Порівняння за розміром".

Марія Мар'янівна демонструє дві дівочі сорочки, однаково пошиті, тільки одну більшу - дорослу, а другу меншу - дитячу.

Тема: "Порівняння за шириною".

Демонструє широкий шкіряний пояс і жіночий вузький "пасок". Використовує прийом накладання.

Учням 4 класу пропонує завдання, що включають елементи творення орнаментів. А саме:

- із вирізаних з паперу геометричних фігур викладають орнамент, характерний для:

а)вишивок манжетів;

б)рукава.         

       Щоб школа справді стала національною, вона мусить спиратися на народні традиції, музичні в тому числі. Повернення національної музики в школу є важливим процесом. Виховна цінність народних музичних традицій полягає саме в тому, що виховання і розвиток дитини відбувається в контексті життя народу, сім'ї, невимушено, просто, природно, так що дитина навіть не відчуває, що її хтось виховує.

       Учням для слухання вчителька обирає твори М.Лисенка: "Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна".

Календарно - обрядові свята якнайтісніше пов'язані з порами року та відповідною працею. Кожне свято мало для наших предків своє значення, тому введення народних свят у музику починає з початку навчального року (тобто з осінніх народних звичаїв).

       Народні осінні свята пов'язані із збиранням врожаю. Це відображено у жниварських піснях, які є своєрідним гімном природі і людині.

       Зимові свята і обряди чи не найбільш цікаві для молодших школярів. Зокрема, свято Миколая. Тут використовує пісню "А хто, хто Миколая любить!"

       Винятково багатим за своїм характером з давніх давен є на Україні святкування Новорічних свят. Різдво, Свята вечеря, Старий Новий рік, Водохреща або Иордан, які обов’язково супроводжують колядки та щедрівки. Діти з великою радістю колядують та щедрують на уроках музики. Вчителька провела ранок на тему: "Різдвяні візерунки". Цікаво пройшов урок з позакласного читання "Сторінками Святого Письма", на якому Марія Мар'янівна широко знайомить дітей із традиціями і звичаями українського народу.

       Не менш цікавими та своєрідними є весняні народні свята. Невід'ємною складовою весняного народного обрядового дійства є веснянки й гаївки, які широко використовує на уроках музики. Серед них: "Благослови, мати, весну закликати", "Подоляночка", "Ой на горі кладочка".

       Чарівна українська мова викликає замилування, привертає до себе увагу лагідним, щирим звуком. Поезія... Тільки вона допомагає у цьому. Безліч поезій Шевченка, Л. Українки, У. Кравченко звучать на ї уроках читання та мови. Кожну вивчену частину мови закріплює віршиком або легендою. Це чудовий спосіб неформального усвідомлення знань, усвідомлення емоційного, а тому - більш глибокого та міцного.

        Рідна мова, зазначав К.Д.Ушинський, це найсильніший засіб, що об'єднує в одне велике історичне ціле минулі, сучасні, прийдешні покоління.

       На уроках мови і читання через мовний матеріал, народний фольклор, поезію формує національну свідомість.

       При вивченні теми “Прикметник" використовує ряд текстів, які виховують у дітей любов до рідного краю, до рідної землі. Наприклад:

Україна ... В одному тільки слові бринінь ціла музика смутку і жалю...

       Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочні ріки...

Україна - розкішний вінок з рути і барвінку.

- Виписати прикметники, визначити відмінок.

При вивченні теми "Споріднені слова" використовує такі тексти:

                                    Ой яка чудова українська мова!

                                    Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс - лісок - лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорнолісі. Є ще й байрак!

І така ж розкішна і гнучйса, як мрія.

Виписати споріднені слова, виділити корінь.

При опрацюванні теми "Дієслово" використовує тексти такого характеру:

                                       Бог народився, хто ж про це міг знати,

                                       Дніпро збудився, ожили Карпати,     

                                       Дністер хвилею шумить,

                                       Чорне море гомонить,

                                       На Полісся гомін йде, Кубань плеще і гуде.

                                       В Києві озвались дзвони, ожили луги, загони,

                                       Всюди, всюди, всюди радість - сміх.

-Виписати дієслова, зв'язані з іменниками, визначити час.

-Пояснити правопис великої букви.

        Уроки читання нерозривно зв'язані з традиціями і звичаями нашого народу.

        Кожен розділ підручника тісно переплетений з життям і діяльністю людей нашої Вкраїни. При опрацюванні розділу "На світі є одним - одна Вкраїна" вивчається ряд творів В.Скуратівського "У нас що не сільце, то своє слівце!", "Мамо, а що означає берегиня?", які знайомлять нас із традиційним святкуванням Різдвяних свят, з життєвим і творчим шляхом видатних письменників і поетів України.

        При вивчені розділу “Святе слово - рідна мати” діти знайомляться з творами Т. Шевченка, М. Хвильового, Ф. Олеся, В. Сухомлинського. Ці твори розповідають про теплоту і доброту рідної неньки, про її щедру материнську ласку, ніжне, тепле слово. І.Гнатюк пише:

                                       "Мати - досвітня пташинка,

                                       з досвітку віч не зімкне,

                                       ходить по хаті навшпиньки,

                                       щоб не збудити мене".

        Про опіку й ласку з небес нашої Діви Марії розповідає віршик         М. Підгірянки "Під Твою милість".

"Під Твою милість, Мати, прибігаєм,

Най Твоя ласка хвалити нас спасення,

Змилуйся, змилуйся над вкраїнським краєм.

Єдина, чиста і благословення!

Уже з першого класу на уроках рідного краю формує у дітей загальне уявлення про широкі простори  і багаті надра української землі, родючі чорноземи і чарівну природу, використовуючи багатий місцевий матеріал, поєднаний з розповіддю батьків.

         Олекса Воропай писав, що традиції, звичаї та обряди, як і рідна мова, - це ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, одну націю...Хто його знає, чи не є саме ця близькість звичаїв тим цементуючим матеріалом, що перемагає своєю міццю всі інші сили, які працюють на руйнування єдності нашого народу.

         Отож засвоєння, зберігання і розвиток дітьми традицій і звичаїв українців є важливим засобом зміцнення національної свідомості, згуртування і єдності всієї нашої нації і великої родини.

         Учителька широко запроваджує групові та парні форми роботи. Учні її класу показують високі результати в навчанні. Слабші учні збагачуються новою інформацією, середні учні в умовах групової роботи оперативно опановують незрозумілі питання, ефективні способи розв'язування математичних задач. Сильні учні - перевіряють і закріплюють свої знання.

         Її діти мають добре розвинуту пам’ять, логічне мислення, добре вчаться, беруть участь у шкільних і міжшкільних конкурсах, активно виступають на лінійках, шкільних ранках.

         Її досвід роботи рекомендується для впровадження вчителями початкових класів району.

       

      

Анотація

на досвід вчителя початкових класів

Мостиської ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів

Мостиського району Львівської області

Автор досвіду: вчитель початкових класів Лесько М.М.

Об’єкт вивчення: "Національні звичаї та традиції у навчально-виховному процесі".                                                                             

Цінним у роботі Лесько Марії Мар’янівни є те, що вона постійно черпає з народної криниці духовність, культуру, розмаїття рідної мови. Вчителька працює над формуванням інтересу молодших школярів до відродження національно-культурної спадщини українського народу. Вона шукає внутрішні резерви забезпечення мислительної активності учнів, їх вольових і емоційних виявів у надрах навчальної діяльності. Результатом і способом навчання постає пізнавальний інтерес, який стимулює у дітей пошук і творчість. Через народознавчий аспект доносить учням багатство культури української нації, її традицій, утверджує в душах дітей прагнення творити добро, виховує милосердя, повагу до матерів, формує почуття національної гордості.

Заслуговує уваги її виховна робота. Проводить конкурси, вікторини, КВК, де звучать колядки, веснянки, гаївки, поезії              Т. Шевченка, Л. Українки.

Засвоєння, зберігання і розвиток дітьми традицій і звичаїв українців є важливим засобом зміцнення національної свідомості, згуртування і єдності всієї нашої нації і великої родини.